Участь, вплив і любов: три ключі, що батько тримає для міцного зв’язку з дитиною.

Старі міфи, далекі від правди, проте глибоко укорінені в нашій свідомості, що чоловіки загнані, прагматичні істоти, позбавлені сильних емоцій чи потенціалу у сфері формування дитини, завжди більше приділяють уваги собі чи своїй машині, ніж своїм сім’ям. Все це стереотипи, які ми спробуємо зруйнувати. Адже за багато років татусі були зображені в літературі, засобах масової інформації як годувальники, як ті, що підтримують дисципліну та надають моральну підтримку, але значно менш компетентні, коли йдеться про виховання дітей.

Та от що ми знаємо: вплив татусів має величезне значення на дітей у всіх аспектах їхнього розвитку, як вони ведуть себе в школі, як спілкуються з ровесниками, ким вони стануть в пізні роки. Батько має вирішальну роль у вихованні дитини саме тому що він… не мама!

З моменту народження, дитина отримує такі враження про татка, що кардинально відрізняються від інформації про маму.

Чи знаєте ви? Що в двох-трьох тижневому віці немовля відрізняє батьків голос від усіх інших?

Батько приносить важливі відмінності у «коктейль» виховання дитини? Поміркуйте, як мама носить малечу: обличчям до себе, притуляючи до грудей – на відміну від батька, що нестиме дитину верхи на своїх плечах, обличчям назовні, високо над головою. Вже тоді, дитя отримує важливі повідомлення про те, як ставитися до світу.

Навіть такі вечірні забавки, коли батько «коником» носиться по кімнаті з дитиною верхи, мають позитивні якості, як би матусі цього не хотіли визнавати. Хоча батько розрухує вже сонну дитину, він вчить її тих речей, яких мама зазвичай не навчить, зокрема відчуття ризику та водночас безпеки. У багатьох дослідженнях, знову і знову було вже показано, що участь батька в житті своїх дітей (а не татуся «вихідного дня», який наскоком, один раз на місяць організовує «татків день»)впливає на безліч життєво-важливих процесів, та розвиває бажані якості в наших дітях, у тому числі:

• сприяє різнобічному розвитку
• розвиває психологічну рівновагу
• формує моделі поведінки
• розширює сприйняття навколишнього світу
• навчає почуття самозбереження
• заохочує цікавість
• вчить методів адаптації та самостійності

Отже, тато – модель наполегливості та досягнення!

Та просто носити титул батька – недостатньо. Батько дієслово – навіть більше ніж іменник… Це означає, що він більше діє ніж просто називається батьком. Активний батько – доступний з дня на день. Це як гроші, які потрібно регулярно класти на банківський рахунок: щоразу додавати і додавати, аж поки ви не побачите, що у вас «в гнізді яйце». Так само і з дітьми. Щоденна взаємодія батька і дитини , створить здорову самостійну дитину, і внесе реальні зміни в те, ким вона стане.