Особливості японського підходу до виховання дітей
Система виховання самураїв – до 5-ти років можна все
Знаменита японська система виховання може застосовуватися приблизно з 2-3 років. Сенс у тому, що дитині дозволяється практично все, але вона самостійно долає наслідки своїх вчинків. Батьки нічого не забороняють, але завжди попереджають – “небезпечно”, “гаряче”, “брудно”. І ще мама з татом завжди докладно пояснюють причинно-наслідкові зв’язки між діями дитини і подальшими неприємностями.
Шанувальники методу вважають, що це дає не тільки виховний ефект, але й сприяє розвитку мислення. Однак така методика часто не спрацьовує в наших умовах, оскільки у батьків не вистачає терпіння. Коли улюблене чадо починає кататися в істериці, сторонні люди не можуть спокійно цього виносити, і японська методика виховання дає збій через наш менталітет.
Що ж робити? Як показує практика, обійтися виключно похвалами у важливій справі виховання неможливо. Без заборон і покарань дитина навряд чи зуміє соціалізуватися і зрозуміти правила, за якими живе суспільство. Більше того, психологи вважають, що якщо діти не відчувають контролю з боку мами з татом, вони не відчувають і батьківського піклування, батьківської любові.
Вже з року у малюка починає формуватися уявлення про “можна” і “не можна”, і, безумовно, головну роль у цьому процесі відіграють батьки. Саме батьків діти починають пробувати “на міцність”, щоб зрозуміти, як же слід поводитися.
Як і за що карати дитину
Завдання батьків – розуміти, як і за що слід карати нащадків, а в яких випадках краще обійтися без покарання.
Коментує Інна Долініна, дитячий психолог: “Є чітко визначене коло дій, за які дітей категорично не можна карати. Наприклад, за вікові і фізіологічні особливості: непосидючість, гіперактивність, повільність, болючість, а також за психоемоційні особливості, такі як тривожність і страхи.
Не треба карати дітей за прояв пізнавальної активності, адже в певному віці це природна поведінка – задавати питання, бігати, розбирати все, що потрапляє в руки. І ще: не слід карати за прояв почуття ревнощів або суперництва “.
Найстрашніше покарання для дитини – відмова в розвагах. Здайте квитки в цирк або театр, не беріть малюка в гості, скасуйте перегляд мультфільму. У крайніх випадках покарайте бездіяльністю – посадіть винного на стілець на 20-25 хвилин. Для дошкільнят це дійсно важко – просто сидіти на стільці і нічого не робити, до того ж психологи вважають, що подібний метод найменш травматичний для психіки і максимально ефективний.
Обов’язково виконуйте свої обіцянки. Якщо сказали, що покараєте за якусь провину, – карайте, не треба “тисячі першого попередження”. Дитина повинна знати, що за словом у мами негайно слідує справа. Саме негайно, оскільки період між проступком і покаранням має бути тим коротшим, чим молодша дитина.
Марно ввечері нагадувати дошкільняті ранкові проступки. Покарання взагалі завжди має бути конкретним, а не “за те, що ти весь день погано поводився”. Намагайтеся чітко і виразно пояснювати, які саме речі і вчинки заборонені.
Табу для батьків
Але і для батьків існує звід заборон. Насамперед це заборони на неусвідомлене нанесення травм дитячій психіці. Отже, батьки ні в якому разі не повинні:
– Відмовляти дитині в спілкуванні. Покарання “я з тобою не розмовляю” формує у малюка установку на умовне прийняття – він запам’ятовує, що мама любить його, тільки якщо він добре робить;
– Відмовляти в солодкому, їжі і питті. Їжею не можна спекулювати – це може сформувати у дитини емоційну залежність від їжі;
– Відмовляти дитині в прогулянці більше двох днів підряд – це елементарно шкідливо для здоров’я;
– Свідомо бити дитину. Фізичне покарання не має виховного ефекту, дитина лише затаює образу та бажання помститися. Крім того, діти, яких били батьки, часто виростають брехливими, пасивними, залежними і неспокійними. Дошкільнята, яких карають фізично, як правило, мають цілий “букет” емоційних і психосоматичних розладів: нічні кошмари, енурез, головний біль;
– Кидатися грубими словами та зауваженнями. Дитина може повірити вам, якщо ви кричите, що він поганий, дурний і ви не будете його любити. У майбутньому занижена самооцінка може обернутися для людини виникненням самих різних емоційних розладів, залежностей, депресій, фобій, психосоматичних захворювань.
—–
Зручний і якісний одяг дуже важливий для кожного, але особливо необхідний для немовлят. Обирайте бодіки від detki-neposedki і крім впевненості, що Вашій малечі комфортно, Ви ще й отримаєте естетичну насолоду і підкреслите неповторність Вашої дитини.