Львів…

Здавалося б, про нього уже сказано все, на що тільки здатна людська красномовність. Старовинні замки, бруківка австрійських часів, площа, архітектура… Запах кави у невеличких вуличних кафешках, звуки джазу «Біля Діани» і Високий Замок. Львів приваблює. Він зачаровує стародавньою історією, розкішшю Європи, суто українськими настроями. Про Львів сказано уже все, та ще так багато залишається в таємниці. Ще стільки тем для роботи художників, поетів, музикантів. Це невичерпна, вічна кладязь рими, нот і півтонів. Кожному митцю він привідкриє ширму до натхнення, та лише справжній майстер зможе повністю зняти цю завісу і побачити всю красу Львова натхненним щирим серцем.

Львів усім пропонує вибір. Він дає безліч шансів (головне правильно ними скористатись). Тут можна побути на самоті серед чисельного натовпу, можна пороздумувати під шум фонтану чи помилуватись дощем з каштанів на королівські голови величних левів. А вони стоять. Кожен розповідає свою історію, кожен по-своєму обороняє і обдаровує рідне місто. Львів дає можливість залишитись непоміченим серед людей, він дозволяє бути собою справжньою чи сховатись абсолютно від усіх за скельця чорних окулярів. Ти не зустрінеш тут осуду, зневаги, критики. Ти просто живеш. Живеш на межі сторіч і світів. Однією ногою знаходишся в царському минулому, а іншою в європейському майбутньому.

У Львові ти ніколи не будеш сам. Завжди оточать і підтримають дивні пам’ятники, привиди зі старих замків, феї вуличних ліхтарів і леви. Вони ніколи і нікого не покинуть у біді. Вони подарують натхнення і розділять з тобою кухоль живого пива.

Ти мрієш, живеш, твориш. А Львів стоїть. Він був віки до тебе і простоїть ще не одну епоху. А ти є зараз. Живеш і мрієш у Львові. Правильно! Він допоможе, надихне, підкаже. Тут краще, ніж де небудь. Тут спокійно. Тут можна залишитись на одинці зі здійсненою мрією і зловити цю мить щастя. Самотністю теж корисно інколи насолодитись. Але лише зрідка. Бо Львів не прощає самотності. Він дозволяє знайти своє щастя, другу половинку, своє місце у житті. А воно ніколи не повинне бути одиноким.

Львів особливий. Він – не Україна, бо чемний, культурний, береже традиції, вподобання і почуття; він не Європа, бо зберігає людяність, античність, емоції. Він унікальний. Особливе місто, яке оберігають леви, королі і древність. Львів – це казка, придумана князем Данилом для сина Лева. Настільки вдалий проект, якому варто було б так і залишатись окремим князівством, непідвладним часу, простору, владі і звичаям. Львів – це автономний острівець на карті Європи, який говорити сам за себе. Він не потребує протекцій і допомоги. Лише розуміння, сприйняття і любові.
Стук трамвайних коліс відволікає від думок. Львів, мов домівка павука, погороджений коліями. Діана, з дзюркотом фонтану на Площі Ринок, продовжує розповідати свою історію. А ми всі її слухаємо. Ми всі її діти – мисливці. Ми полюємо за коханням, кар’єрою, натхненням, багатством, почуттями, успіхом…

Вечірнє сонце посилає останні промінці на площу. Воно стомилось і хилиться до заходу. А в його сяйві залишаються люди, бруківка, ліхтарі в квітах, будівлі, думки і почуття.

Завтра буде новий день. Сонце знову вийде, щоб освітити левів, замки і дороги на роботу. Та це буде завтра. А зараз у Львові починається нова ера – ера сутінок. Місто стає ще яскравішим і привабливішим. Пройдись по Зоряній доріжці; уяви, яким було життя сторіччя тому; помрій. Занурся у сни і побач там своє щастя. Львів це дозволяє. А твою думку, мрію і фантазію охоронятимуть старі мудрі леви…

Завтра буде новий день у великому місті. А поки годинник на ратуші б’є шосту – занурся у справжній вихор почуттів і емоцій, які тобі не подарують ні Париж, ні Венеція, ні Київ. Лише Львів. Це він сьогодні оповиє мрією, історією, казкою. А завтра подарує новий день, повен клопотів. Та знову настане вечір. Час плине, змінюється, а Львів залишається вічним, як ніколи не вмре і натхнення, подароване ним…

Іванна, Студентка, Україна/Львів