Розвиток людини
Розвиток людини, на мою думку, це широкий спектр для обговорення. Людина сама по собі складна, багатостороння істота, яку можна вивчати дуже довго. Отже, зупинимося на декількох напрямках – біологічний (фізіологічний), психічний, соціальний та духовний розвиток людини.
Ще починаючи від зачаття розвиток людини є стрімким і безперервним. Процеси росту і розвитку людини, які відбуваються під час її життя є нерівномірними. Кожен період має свої особливості які відповідають за фізіологічний, психологічний розвиток. Тому враховуючи вікові особливості розвитку людини ми можемо розділити ці періоди на умовні. Це потрібно нам для умовного визначення біологічного віку людини. Ось до прикладу: грудний вік це перший рік життя; раннє дитинство це від 1 до 3-х років; дошкільний період з 3 до 7 років; шкільний період з 7 до 17 років; підлітковий з 11 до 16 років; юнацький -16-19 років; зрілий від 21 до 60; похилий вік від 75 років. В деяких періодах дівчачий розвиток переважає хлопчачий і навпаки.
Психологічний розвиток людини так як і всі інші відбувається все життя поступово і безперервно. Спостерігаючи за нашими дітьми, та навіть за дорослими, можна побачити як людина справляється з поставленими перед нею завданнями, сприймає критику и похвалу, проявляє фантазію, висловлює почуття. Базуючись на тих спостереженнях ми можемо скласти для себе враження про характер та емоційний розвиток людини. Змалку до дітей батьки відносяться як до особистості враховуючи особливості характеру дитини. Відносно кожного періоду розвитку дитини ми даємо ті знання які потрібні на даний момент, пояснюючи кожне слово, а своїм прикладом ми закладаємо у дитину моральні цінності, формуємо уявлення про добро і зло. Це все і багато іншого формує нас як особистість. А потім ми підростаємо і починаємо застосовувати свої вміння у житті, на практиці. Наш психологічний розвиток починається з пелюшок і продовжується в дорослому житті кожен раз вносячи свої корективи. Особистість формується вдома , в школі, на вулиці, на роботі будь-де і завжди.
Соціальний розвиток людини відбувається, коли вона стикається з оточуючими
її людьми і проявляє свої вміння і знання.
Джерелом духовного розвитку людини є спілкування, духовне спілкування в
колі сім’ї, церкви. Виховання у собі доброти, співчуття, довіри один до одного
розвиває наш духовний світ.