Чи існує він? Які шлюби виявляються щасливими? Психологи ось вже багато років намагаються в цьому розібратися … Нещодавно чергову теорію запропонували фахівці з Науково-дослідного інституту Ротман. Вони вважають, що шлюбний союз стає вдалим тоді, коли партнери здатні правильно зчитувати емоції один одного. А це не завжди легко …

Мозок реагує на позитив

Вчені залучили до участі в дослідженні 14 жінок різного віку, шлюбний стаж яких в середньому становив близько 40 років. Усіх їх попередньо розпитали про відносини з чоловіками. У порядку експерименту учасницям демонстрували відеоролики з чоловіками, причому в одних роликах були зняті їх власні чоловіки, в інших – незнайомці.

Фішка в тому, що емоції, які відчували представники сильної статі на відео, як правило, не відповідали назві ролика. Скажімо, герої ролика з “святковою” назвою “День весілля” насправді зовсім не раділи, переживали через ДТП. Все це повинно було, за задумом експериментаторів, збивати випробовуваних з пантелику.

У процесі експерименту дослідники сканували мозок жінок-добровольців. В цілому мозкова активність підвищувалася, якщо представниці прекрасної статі спостерігали на відео своїх чоловіків, на відміну від незнайомих чоловіків.

Але це відбувалося лише тоді, коли чоловіки демонстрували позитивні емоції. Якщо ж емоції були негативними, жіночий мозок реагував на них так само, як у випадку зі сторонніми.

Також виявилося, що в учасниць, які були задоволені своїм шлюбом, області мозку, пов’язані з емпатією, проявляли велику активність.

Є контакт? Немає контакту!

Висновок, який з цього зробили психологи, – в щасливому шлюбі подружжя дуже залежать один від одного в емоційному плані.

Що відбувається, коли один з партнерів “не ловить м’яч”?

Уявімо собі ситуацію. Чоловік прийшов додому втомлений і засмучений: неприємності на роботі. Але дружина цього “не читає”, вона зустрічає його словами: “Чому так затримався, чому не купив продуктів, адже я тебе просила! Ні про що попросити не можна, все забуваєш!”

Або зворотне: дружина погано себе почуває, а чоловік до неї з претензією – чому вечерю не приготувала, чому посуд не помила? Тобто на перше місце ставляться власні потреби, а не потреби партнера, на його почуття і емоції плювати …

Навіть у ситуації, пов’язаній з позитивом, емпатія не завжди проявляється. Припустимо, чоловік весь сяє від радості, розповідаючи дружині про те, що ось, здав на роботі важливий проект. А та, замість того, щоб привітати і порадіти за нього, починає згадувати про свої проблеми або, що ще гірше, заявляє: “Мені до цього немає справи, краще б сходив виніс сміття і погуляв з собакою!”

Можуть і помінятися ролями: дружина розповідає чоловікові про свої успіхи в роботі або на яких-небудь курсах, а він їй – “Та ти б краще за дитиною дивилася, он він знову двійку приніс!”

З плином часу такі ситуації повторюються знову і знову … Іноді людині реально погано, вона в депресії, не розмовляє, а партнер не звертає на це ніякої уваги … Або людина приходить додому в гарному настрої, душа співає, їй хотілося б, щоб партнер розділив її радість, але той лише бурчить з приводу невиконання домашніх і подружніх обов’язків.

Поступово в парі виникає відчуження. Одному (а то й обом) здається, що партнер його не розуміє, і здається, слід сказати, цілком справедливо … Це стає причиною охолодження, романів на стороні і дуже часто – розлучень.

Вчіться “читати” один одного!

Психологи радять людям, які перебувають у шлюбі, звертати більше уваги на емоції партнера. Яке в нього обличчя по приході додому – радісне чи засмучене? Якщо ви помітили на обличчі радість чи смуток, обов’язково запитайте, що стало її причиною – люди не завжди самі готові “зізнатися”. Якщо ж чоловік почав щось вам розповідати, не пропускайте це повз вуха.

Можливо, не відразу, але з часом Ви обов’язково навчитеся вловлювати невербальні сигнали і відчувати свого партнера. Тільки якщо подружжя відчувають і чують один одного, такий шлюб можна назвати щасливим.