Ми збираємось віддати нашу доньку в дитсадочок. Порадьте як краще адаптувати її до нього.

Відповісти на це прохання декількома реченнями не вдасться, бо питання дуже хвилююче для багатьох батьків і актуальне. Тому я спробую дати певні рекомендації у 2 частинах.

Частина 1

Відривання дитини від сім’ї, переміщення її в ізольоване дитяче середовище з одним дорослим, що виконує функцію вихователя та наглядача , та ще в зовсім незнайомій обстановці, виявляється для дитини стресовою ситуацією.
Мабуть, головне, що ми, дорослі, можемо зробити – це створити такі умови в дошкільній установі, які б дитина сприймала як безпечні. Тільки відчуття захищеності може допомогти дитині виробити саморегулюючі механізми, що дозволять їй призвичаїтись до нових умов.

Нове сприймається завжди важко. Як допомогти найменшим? Відомо,що дітки ясельного віку бавляться «поблизу», а не «разом». Поки що дорослий потрібен дитині більше, ніж її ж ровесник. Враховуючи особливості психологічного розвитку дітей третього-четвертого року життя,важливо забезпечити індивідуальний підхід до кожної дитини.

– Дитину слід познайомити з дитячим садочком ще до того, як вона прийде туди на весь день.Спочатку слід прийти на вечірню прогулянку, подивитись як діти граються, як ідуть додому.

– Чим більше дитина буде знати про дитячий садок, чим краще буде з ним знайома, тим легше пройде період її адаптації. Важливо познайомити дитину зі всіма приміщеннями групи і їх призначенням.

– В перші дні перебування дитини в дитсадку повинно бути скорочено до декількох годин.

– Слід знизити рівень вимог.Не сварити і не наказувати дитину. Краще не зрівнювати її саму і її поступки з іншими дітками.

Здатність дитини адаптуватись до дитсадка залежить від мами. І в якійсь мірі від сімейних традицій і сімейних правил.

Якщо в мами є впевненість, що садочок це добре, навіть якщо до нього привикнути не просто, добре тому що , це певний етап дорослішання , людського росту малюка – то це одне. Але якщо мама сумнівається з самого початку і навіть боїться ( «а якщо буде весь час хворіти?, «а якщо будуть ображати?») то це інше. В дитини в такої тривожної мами значно менше шансів успішно адаптуватись до садочку.
Інша проблема – відділила мама від себе дитину чи ні. Мова йде про психологічне і духовне відділення, коли мама здатна бачити в малюкові окрему людину.

    Продовження:  Як адаптувати дитину до дитсадка (частина 2)

Оксана КУШИК,
практикуючий психолог