Друга частина рекомендацій практикуючого психолога Оксани Кушик щодо того як безболісно і успішно адаптувати дитину до дитсадка. Перша частина тут.

Отже:

Якщо Ви хочете , щоб ваша дитина не тільки ходила в дитсадок без істерик і соплів, але й потім – в школі і в дорослому житті – не відчувала особливих проблем із соціальною адаптацією, постарайтесь:

1. З самого початку бачити в своїй дитині іншу людину, окрему від себе, і не завжди схожу на себе,- і саме так до неї відноситись.

2. Підтримуйте самостійність і ініціативу дитини, якщо їх прояви не загрожують Вам чи їй неприємними наслідками.

3. Поступово привчайте малюка до того, що окремі його дії можуть комусь – в тому числі мамі – не сподобатись, що інколи люди бувають незадоволені один одним, при цьому не тільки тато і мама можуть бути ним незадоволені, але і він в деяких випадках може відкрито виразити своє невдоволення ними,- тобто навчайте дитину як вести себе в конфліктних ситуаціях.

4. Намагайтесь якомога частіше щось робити разом з малюком, причому краще не вдвох, а утрьох або ж навіть вчотирьох (з бабусею, татом і ін..): разом гуляти, разом бавитись, разом прибирати: дитині потрібен досвід дії не індивідуальної, а в колективі, РАЗОМ з іншими людьми.

5. Ніколи не лякайте дитину садочком, говоріть при дитині про нього тільки позитивно , а головне самі знайдіть в тому, що ваша дитина буде відвідувати садок позитивні моменти, які завжди є.

6. Не пропустіть головне: яким би не був садок, вихователі, як би часто не хворів малюк, він отримав можливість шукати себе в колективі однолітків, будувати з ними відносини, дружити і спілкуватись,- а це найголовніше, що дає любому малюку абсолютно любий дитсадок.

Оксана КУШИК,
практикуючий психолог